Патофізіологія
Пошкодження нервової системи при церебральних паралічах супроводжується вторинними змінами зі сторони опорно- рухового апарату та інших систем організму. Підвищений м’язовий тонус, нередковані патологічні рефлекси, неправильне положення тіла та патологічні рухові моделі, викликають трофічні зміни суглобів, порушення циркуляції крові, обміну речовин, а також спричиняють до вкорочення спастичних м’язів, зв’язок та сухожилків.
Ці патологічні зміни супроводжуються обмеженням рухливості суглобів, формуванням у них функціональних блокад (ФБ).
Як показують чисельні дослідження, функціональні блокади, і самі посилюють трофічні порушення, гемоциркуляторні, вегетативні, нейрогенні та інші патологічні зміни.Це ще більше сповільнює та спотворює моторний розвиток дитини з церебральним паралічем. Формується патологічний порочний круг. При церебральних паралічах функціональні блокади формуються у більшості суглобів дитячого організму.
При вивченні цього феномену увага приділялася передусім суглобам кінцівок, але більшістю авторів незаслужено був забутий хребет. У людському хребті є понад 100 суглобів, для яких також характерне формування функціональних блокад суглобів. Нашими дослідженнями, започаткованими в середині 80 років, було показано велике значення вертеброгенного компоненту в патогенезі церебральних паралічів.
При ДЦП функціональні блокади не обмежуються лише одним суглобом, а об’єднуються у блокади суглобів декількох суміжних хребців – формуються полісегментарні блокади хребцево – рухових сегментів. Ці функціональні блокади порушують не тільки функцію рухливості певного відділу хребта, але і впливаються на всі органи людського тіла, що іннервуються відповідним сегментом спинного мозку.
При цьому порушується як сегментарні взаємодії (порушується узгоджена робота органів і систем, що іннервуються одним сегментом спинного мозку), так і вертикальні зв’язки даного сегменту з ієрархічно вищими рівнями нервової системи (стовбуру мозку, базальних ядер, мозочка, кори).
Іншою важливою системою, до якого ми хотіли би привернути увагу є пропріорецепція, внутрішня чутливість людини. У м’язах, суглобах, зв’язках, розташовані спеціальні чутливі рецептори, які передають до нервової системи інформацію про положення та рух окремих частин тіла. У м’язах – це м’язові веретена, у сухожилках сухожилкові рецептори Гольджі.
Інформація від цих рецепторів є дуже важливою. Вона необхідна не тільки для правильного здійснення будь - яких рухів, але вона є обов'язковою для моторного навчання та освоєння нових рухів.
Дослідженнями встановлено, що при функціональних блокадах суглобів хребцево - рухових сегментів порушується та спотворюється потік пропріоцептивної інформації від опорно- рухового апарату, що ще більше утруднює моторний розвиток пацієнта з церебральним паралічем.
З метою впливу та корекції вищевказаних патологічних проявів і була розроблена методика біомеханічної корекції суглобів хребта та кінцівок, яка є одним з основних компонентів СІНР. Ця методика усуває ФБ хребцево рухових сугментів, відновлює рухливість суглобів, і відкриває "ворота" для потоку пропріоцептивної інформації до ЦНС.
Дія цієї методики не обмежуються суто змінами біомеханіки рухів суглобу, а супроводжуються комплексом змін у роботі організму - формується так званий новий функціональний стан організму. При цьому нормалізується м'язовий тонус, покращується трофіка тканин, кровопостачання, обмін речовин.
Поява нового функціонального стану суттєво розширює можливості дитини до швидшого моторного та психічного розвитку.
Але ізольоване застосування методики біомеханічної корекції хребта та великих суглобів є недостатньо ефективним, воно створює тільки фундамент для подальшого розвитку дитини.
Розробляючи наш реабілітаційний підхід ми виходили з концепції, що людський організм є складною самоорганізуючою системою, яка складається з багатьох підсистем. Всі ці підсистеми можуть нормально існувати і розвиватися тільки при наявності впорядкованих та гармонійних взаємозв'язків. При пошкодженні однієї підсистеми, порушується функціонування цілого організму, і коли механізми самокерування недостатні, як при ДЦП, наступає дизфункція цілого організму.
Тому, для ефективного впливу на складну систему необхідно застосовувати багато компонентні, мультимодальні засоби. Одночасно впливаючи на різні ланки патологічного процесу лікувальними впливами різної модальності нашим завданням є розірвати порочний патологічний круг і створивши новий функціональний стан в організмі дитини відкрити їй можливості до швидкого розвитку
Власне на цих засадах і побудована Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, яка об'єднує у собі різноспрямовані лікувальні впливи, які взаємно доповнюють та потенціюють один одного.
Методика біомеханічної корекції хребта та великих суглобів поєднується з цілим комплексом інших лікувальних впливів, які допомагають підготувати організм дитини до відповідного впливу, закріпити досягнутий ефект мобілізації суглобів, а також сприяють формуванню нових рухових моделей пацієнта та його загальному моторному та психічному розвитку.
На закінчення ми хотіли б наголосити, що описані вище патофізіологічні механізми є лише однією з гіпотез лікувального впливу нашого методу реабілітації, яка безсумнівно потребує глибокого вивчення та подальшого розвитку. Існує також ряд інших гіпотез щодо механізмів лікувальної дії системи СІНР, які в даний час знаходяться в процесі розробки.